Зранку 6 серпня стали надходити повідомлення, що ЗСУ нібито прорвали кордон та увійшли у Курську область. Про події у регіоні говорили тоді хіба що місцеві пабліки та Z-воєнкори. Масштабного резонансу в ЗМІ не було, російські медіа та пабліки у соціальних мережах обмежились лише заявами місцевого т.в.о. губернатора Олексія Смірнова та перепостами дописів воєнкорів. Однак на наступний день, 7 серпня, тема подій на Курщині стала чи не самою обговорюваної, у тому числі серед міжнародної спільноти. Володимир Путін навіть провів засідання, та як зазвичай “доручив декілька задач”. На тлі подій навколо Курська виникло багато фейків, маніпуляцій, “зрад та перемог” російських військових.
Данило Вінниченко
“ЗСУ кордон прорвали, але їх перемагаємо та знищуємо”
У ніч проти 6 серпня місцеві пабліки писали про ракетну небезпеку, т.в.о. губернатора регіону Смірнов активно звітував про роботу ППО та збиття повітряних цілей. З невеликими інтервалами у часі кількість “збитого” тільки зростала. Інформації про прорив кордону не було.
Однак вже на ранок були опубліковані фотографії пошкоджених будівель у прикордонній Суджі. Риторика чиновника майже ніяк не змінилась, але у своєму дописі у Telegram він підтвердив спробу прориву та продемонстрував пошкоджені будівлі. До того, кремлівська методичка не змінилась, і Смірнов продовжив “заспокоювати” населення вже класичними кліше про “прорив відбили, нікого не допустили, ворог знищується, всіх і вся переможемо”. Про “зупинення” прориву кордону повідомили в Міноборони держави-агресорки та в ФСБ.
Воєнкори з Telegram-каналу “Два майора” стали одними з перших, хто дуже детально коментував перебіг подій. Утім, окрім скриншотів Google-карт з позначками населених пунктів та якогось загального опису, більше нічого конкретного не було. Ситуацію описували таким чином, що нібито російські війська знищують велику купу техніки та живої сили ЗСУ. Водночас заявляли про нові “напрямки”, на яких точаться бої та перелічували захоплені українськими воїнами населені пункти.
Щодо подій навколо Курська російські блогери розподілились на два табори: перші розповідали про “безкінечні перемоги” ЗС РФ та розгром українських військ, другі — поширювали “зраду” та підкреслювали неспроможність російського військового керівництва якось вплинути на ситуацію.
Євген Поддубний напередодні свого поранення коментував події у Курську. Він постійно звітував, що українські війська зазнають втрат у живій силі та у техніці. Які населенні пункти втрачали росіяни та що насправді відбувалось, Поддубний не коментував. Лише цитував заяви з кремля та Міністерства оборони РФ. Те ж саме повторювали інші воєнкори Олександр Коц та Семен Пєгов (WarGonzo).
А от решта інших популярних воєнкорів та блогерів були іншої думки. Як ми вже казали, у Telegram-каналі “Два майора” всіляко намагались перевести увагу на українські втрати, однак при цьому сховати втрати РФ, у тому числі територіальні, не вдалось. Юрій Подоляка теж зазначив, що хоть Суджу і не зайняли українські війська, але вона приречена. “Позитивних” новин про Курськ на їх ресурсах було обмаль. У своїх дописах вони почали звинувачувати військове керівництво, розвідку, що не проконтролювали ситуацію біля кордонів. А автор Telegram-каналу “Воєнкор Котенок” звинуватив кадирівців з батальону “Ахмат”, що вони ретирувалися.
6 серпня пропагандисти скоріш всіляко намагались “заспокоїти” населення, ніж повідомляли, що відбувається насправді.
“Діями підрозділів прикриття державного кордону спільно з прикордонниками та підрозділами посилення, ударами авіації, ракетних військ і вогнем артилерії просування противника вглиб території на курському напрямку зупинено… Операція буде завершена розгромом противника і виходом на державний кордон”, — заявив глава Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов.
Але свідчення місцевих, фото та відео вибухів, обстрілів та атак, які потрапляли у мережу, викликали зовсім інші думки. Станом на 9 серпня Сили оборони та українська влада ніяк не коментували події на Курщині.
Пропагандистські тези Путіна
7 серпня, через добу після початку подій, відреагував Путін. Він вийшов з черговою порцією заяв про “провокації київського режиму”. У його заявах нічого, окрім пропагандистських тез не пролунало. Він згадав про події у Курську у контексті того, що, мовляв, будівельники на Донбасі “мужньо та відважно” відбудували вже понад 20 тис. об’єктів інфраструктури, а українці просто “тероризують” Курську область. Прорив кордону він не згадав. Його прессекретар Дмитро Пєсков, який зазвичай активно роздає коментарі російським ЗМІ, події на Курщині ніяк не коментував.
Напочатку так званої “СВО” Володимир Путін зазначив, що у бойових діях брати участь будуть виключно професійні військові — офіцери та контрактники. Натомість жоден строковик не буде на фронті. Він це роз’яснював тим, що для “вирішення задач” достатньо сил та засобів професійної армії.
Однак і тут російська пропаганда “посипалась”. Z-паблікі опублікували відео з двома строковиками, який взяли у полон на Курщині: 22-річним Данилом Колесніковим з Білгородщини та 21-річним Максимом Хямяляйненом з Республіки Комі. На відео чоловіки самі підтверджують, що “строковиків потрібно було вивозити, а їх кинули”.
“Український тероризм”: фейки та маніпуляції
Як і зазвичай, росіяни не полишають спроб на тлі будь-яких нестандартних подій дискредитувати Україну. Не тільки поширення поодиноких фейків, а й підтримка кремлівських наративів про українських “терористів” є частиною інформаційної атаки під час подій у Курську.
Росіяни починали війну в Україні з бравурним настроєм, що зараз “захоплять Київ за три дні”, натомість через два роки війни окупанти намагаються окупувати хоча б всю Донеччину. А відтепер росіяни мають ще й захищати своє прикордоння. “Курська дуга 2.0” — так окреслили у мережі події на Курщині.
Зокрема представниця МЗС РФ Марія Захарова закликала міжнародну спільноту “засудити теракт” у Курську, натомість додала, що Україна начебто це робить з метою посіяти паніку серед населення та відволікти від “провалів” на фронті. Самі ж місцеві плачуться на камеру та не розуміють, за що з ними це все відбувається.
Мешканці у “загрозливій” ситуації діяли однаково — вже в котрий раз почали звертатись до Путіна з проханням про допомогу — вирішити проблеми в Курській області. А деякі місцеві пабліки на тлі подій на Курщині почали згадувати Євгенія Пригожина.
Розповідаючи про “напад” українців, російська влада “забуває” нагадати про те, що вона вже понад 10 років робить в України, і скільки за цей час вона вбила мирних людей, зокрема дітей.
Згадаємо лише атаку на Охматдит 8 липня: російські Z-блогери раділи атаці на дитячу лікарню. Деякі навіть “просили додати ще”. Сама лікарня зазнала масштабних руйнувань, загинули понад 33 людини, більше сотні поранені. ЗС РФ цілеспрямовано вдарили ракетою Х-101, що підтвердили OSINT-аналітики. Представник Росії в ООН Василь Небензя цинічно заявив, що удар був спричинений ракетою ППО Nasams, тобто українцями. І це лише одна атака, яка сталась нещодавно.
Також ми розповідали, як пропагандист Михайло Звинчук (Рыбарь) хвалився атаками по рятівниках, які приїжджають на місця ударів ракетами та БПЛА нейтралізовувати пожежі та допомагати постраждалим. Чомусь подібні висловлювання кремлівська влада не засуджує… Бити по лікарнях, рятівниках, мирних мешканцях, дітях, по цивільних закладах — звична тактика росіян у війні.
24 лютого 2024 року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначив, що за два роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну загинуло 194 цивільні медики. Зараз ця цифра, звісно, вища.
Z-паблікі у Telegram поширювали фото нібито документу про рішення Сумської районної ради про “входження міста Суджа та Суджанського району до складу Сумської області”. У Центрі протидії дезінформації верифікували інформацію та спростували інформаційний вкид окупантів, зазначивши, що документ є підробкою. А в Сумській районній раді наголосили, що 8 серпня 2024 року не були заплановані сесії райради, тому ніяких “затверджень” не могло бути.
Нагадаємо, що 8 серпня російські окупанти 46 разів відкривали вогонь по 33 населених пунктах Сумщині. Було зафіксовано 130 ударів.
Луганські медіа про Курськ
На відміну від теракту у Крокус сіті холл, який стався у березні 2024 року, про Курськ луганські проросійські медіа висловлювались не так багато. Меседж, який намагались донести в “ЛНР” — “Курск, Луганск с тобой!”. Як саме вони нібито разом з Курськом — не уточнюють. Колаборанти намагались підкреслити “братську єдність” та анонсували заходи, щоб зібрати та направити гуманітарну допомогу в Курську область.
Було лише декілька дописів та фотографій. Хтось з “небайдужих” громадян приніс квіти та іграшкову “швидку” до пам’ятника Божої Матері у центрі міста. Луганські пабліки активно це поширювали.
Не обійшлось без “масової скорботи”. Ввечері 8 серпня у Луганську влада прозвітувала про проведення акції “у пам’ять про загиблих внаслідок атаки ЗСУ на Курську область”. На фото, що потрапили у мережу, видно лише декілька людей, здебільшого це молодь у партійній символіці партії “Единая Россия”. Скоріш за все, їх зібрали спеціально для цієї акції.
Більш завзято луганські ЗМІ намагались обговорювати “смерть” воєнкора Євгена Поддубного. За зворотнім пошуком у Telegram-каналах видно, що починаючи з 7 серпня події навколо нього достатньо активно обговорювали. Внаслідок атаки FPV-дроном Поддубний був поранений, але вижив. Тобто, його вже встигли й “поховати”, і “оживити”.
Українська влада та ЗСУ прямо не коментують свою причетність у подіях на Курщині. Звісно, міжнародна спільнота звернула увагу на те, що відбувається у російському регіоні. Прессекретар Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі під час пресконференції 7 серпня зауважив, що, політика щодо дозволів використовувати американську зброю на території РФ не змінилась, однак сили оборони України можуть її застосовувати для нейтралізації загрози у прикордонних областях РФ. А депутат німецького Бундестагу й експерт з питань зовнішньої політики опозиційного Християнсько-демократичного союзу Родеріх Кізеветтер вважає, що наступ українських військових у межах самооборони на російську територію не порушує міжнародне право.
Під час презентації застосунку “Армія+” 8 серпня виступив Володимир Зеленський. Він зауважив, що Сили оборони можуть “творити дива”.
“Всі бачать, що українська армія вміє дивувати. І вміє добиватися результатів. Це демонструє поле бою, де наші воїни не лише вистояли проти переважальної сили окупантів, а й знищують його так, як це потрібно для захисту України – нашої держави та незалежності”, — заявив Зеленський.